Особливості психотерапевтичних стосунків під час короткострокової психотерапії військовослужбовців після участі в бойових діях при проведенні медико-психологічної реабілітації

Автор(и)

  • Тетяна Вікторівна Божук ДП «Клінічний санаторій «Роща» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», Україна https://orcid.org/0009-0000-4412-4548
  • Ігор Іванович Приходько Національна академія Національної гвардії України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4484-9781

DOI:

https://doi.org/10.33405/3083-7235/2025/2/2/353428

Ключові слова:

медико-психологічна реабілітація, військовослужбовці, бойові дії, психічна травма, психотерапевтичні стосунки, терапевтичний альянс

Анотація

У статті висвітлено особливості психотерапевтичних стосунків під час проходження медико-психологічної реабілітації військовослужбовцями після їхньої участі в бойових діях, у результаті яких вони зазнали бойових травм, поранень та набули проявів (чи загострень) соматичних захворювань. Розглянуто специфіку терапевтичного альянсу та перенесення в психоаналітичному та гуманістичному підходах, їхню роль у формуванні довіри та стабілізації психоемоційного стану пацієнтів.

Посилання

Афанасьєва, Н. Є. (2017). Психологічне консультування представників екстремальних професій: теорія, методологія, практика. Харків: НУЦЗУ

Віннікот, Д. (2021). Маленькі діти та їх матері. Київ: Сварог

Герман, Д. (2015). Психологічна травма та шлях до видужання. Львів: Видавництво Старого Лева

Гірняк, А. (2008). Психоаналіз Зигмунда Фройда як теорія, система і соціокультурне явище. Психологія і суспільство, 4, 33–44

Кісарчук, З. Г., Омельченко, Я. М., & Лазос, Г. П. (2017). Особливості стосунків «психотерапевт – клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі. Київ: Видавничий Дім «Слово»

Кісарчук, З. Г., Омельченко, Я. М., & Лазос, Г. П. (2020). Технології психотерапевтичної допомоги постраждалим у подоланні проявів посттравматичного стресового розладу. Київ: Видавничий Дім «Слово»

Кокун, О. М., Агаєв, Н. А., Пішко, І. О., & Лозінська, Н. С. (2015). Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій. Київ: НДЦ ГП ЗСУ

Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Олійник, В. О., Хоружий, С. М., Ларіонов, С. О., & Сириця, М. В. (2023). Особливості надання психологічної допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей цивільними психологами. Київ: 7БЦ

Колесніченко, О. С., Приходько, І. І., & Мацегора, Я. В. (2021). Психологічна реабілітація військовослужбовців після виконання службово-бойових завдань в бойових умовах. Харків: НА НГУ

Колесніченко, О. С., Приходько, І. І., Мацегора, Я. В., Юр’єва, Н. В., Лиман, А. А., & Байда, М. С. (2020). Прикладна психодіагностика в Національній гвардії України. Харків: НА НГУ

Коттьє-Бірнбахер, Л., Заксе, У., & Вільке, Е. (2025). Кататимно-імагінативна психотерапія. (Т. 1). Львів: Місіонер

Левицька, Т. (2018). Символдрама як інструмент розвитку емоційного інтелекту. Український психолого-педагогічний науковий збірник, 15. 183–185

Литвиненко, С., & Ямницький, В. (2022). Метод кататимно-імагінативної психотерапії (КІП) як засіб психологічної реабілітації особистості. Психологія: реальність і перспективи, 1(18). 101–107. https://doi.org/10.35619/praprv.v1i18.286

Плескач, Б. В., & Уркаєв, В. С. (2015). Особливості психотерапевтичних стосунків з вимушено переселеними особами. Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія, 11. 74–95

Приходько, І. І. (2022). Показання та протипоказання до проведення психологічної реабілітації військовослужбовців після виконання завдань в екстремальних (бойових) умовах. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2(4). С. 39–64. https://doi.org/10.52363/dcpp-2022.2.4

Приходько, І. І., Мацегора, Я. В., & Байда, М. С. (2023). Психологічне відновлення українських військовослужбовців після тривалої участі в бойових діях. Честь і закон, 4(87). 121–131. https://doi.org/10.33405/2078-7480/2023/4/87/295208

Приходько, І., Мацегора, Я., Колесніченко, О., & Байда, М. (2017). Експрес-опитувальник «Дезадаптивність»: розроблення, апробація, психометричні показники. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Психологія, 3. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2017_3_8

Турецька, Х. І., & Яскевич, О. І. (2022). Символдрама (кататимно-імагінативна психотерапія) – психодинамічна психотерапія невротичних розладів. Габітус, 41,

–300. https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2022.41.52

Friedrichs-Dachale, A., & Ullmann, H. (2020). Katathym Imaginative Psychotherapie (KIP). Eine systematisch aufgebaute, vielseitig anwendbare Methode der psychodynamischen Psychotherapie. Psychodynamische Psychotherapie, 2, 153–173. https://doi.org/10.21706/pdp-19-2-153

Hüttermann, N., Pahnke, F., Renner, K. H., Krüger, J. P., & Wesemann, U. (2025). Cumulative incidence of mental disorders in military personnel after 20 years of war in Afghanistan and 10 years in Mali – a comparison. European Journal of Psychotraumatology, 16(1). doi: 10.1080/20008066.2025.2477422

Keane, T. M., Caddell, J. M., & Taylor, K. L. (1988). Mississippi scale for combat-related posttraumatic stress disorder: Three studies in reliability and validity. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 56, 85–90

Leuner, H. (2012). Katathym Imaginative Psychotherapie: Grundstufe – Mittelstufe – Oberstufe. Hogrefe AG

Luborsky, L., & Crits-Christoph, P. (1984). Principles of Psychoanalytic Psychotherapy. A Manual for Expressive Treatment. New York: Basic Books

McGuffin, J. J., Riggs, S. A., Raiche, E. M., & Romero, D. H. (2021). Military and Veteran help-seeking behaviors: Role of mental health stigma and leadership. Military Psychology, 33(5), 332–340. https://doi.org/10.1080/08995605.2021.1962181

Michalopoulou, L. E., Welsh, J. A., Perkins, D. F., & Ormsby, L. (2016). Stigma and Mental Health Service Utilization in Military Personnel: A Review of the Literature. Military Behavioral Health, 5(1), 12–25. https://doi.org/10.1080/21635781.2016.1200504

Prykhodko, I., Matsehora, Y., Kryvokon, N., Hunbin, K., Kovalchuk, O., Antusheva, N., & Filonenko, L. (2023). Manifestations of post-traumatic stress in military personnel after participating in hostilities in the Russian-Ukrainian war. European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(4), 776–784. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.4.19

Rogers, C. (1961). On Becoming a Person: A Therapists View of Psychotherapy. Boston.

Sachsse, U., Imruck, B. H., & Bahrke, U. (2016). Evaluation ambulanter Behandlungen mit Katathym Imaginativer Psychotherapie KIP: Eine naturalistische Studie. Ärztliche Psychotherapie, 11, 87–92

Sell, C., Möller, H., & Taubner, S. (2018). Effectiveness of integrative imagery- and trance-based psychodynamic therapies: Guided imagery psychotherapy and hypnopsychotherapy. Journal of Psychotherapy Integration, 28(1), 90–113. https://doi.org/10.1037/int0000073

Shvets, A. V., Horishna, O. V., Deputat, Y. M., Rychka, O. V., Zhaldak, A. Y., & Kikh, A. Y. (2022). Prognostic assessment of the need for medical rehabilitation among military officers of the Armed Forces of Ukraine based on the structure of their combat trauma. Ukrainian Journal of Military Medicine, 3(3), 110–117. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-110

Shvets, A. V., Horishna, O. V., Kikh, A. Y., Ivantzova, G. V., Gorshkov, O. O., & Richka, O. V. (2021). Peculiarities of the organization of psycho-medical rehabilitation of service men in NATO member countries and partner ship for peace countries. Ukrainian Journal of Military Medicine, 2(4), 26–39. https://doi. org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-026

Voloshin, V. O., Trushenko, О. S., Shyrokov, O. V., Titov, G. I., & Zakaznov, V. F. (2023). Modern organizational approaches to the treatment of neurotic disorders in military personnel. Ukrainian Journal of Military Medicine, 4(2), 42–49. https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-042

Wesemann, U., Rowlands, K., Renner, K. H., Konhäuser, L., Köhler, K., & Himmerich, H. (2024). Impact of life-threatening military incidents during deployments abroad on the relationships between military personnel and their families. Frontiers in psychiatry, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1419022

Zigmond, A. S., & Snaith, R. P. (1983). The hospital anxiety and depression scale. Acta psychiatrica Scandinavica, 67(6), 361–370. https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Номер

Розділ

Статті