Про журнал

Науковий журнал Психологія Безпеки (присвоєно ідентифікатор у реєстрі у сфері медіа R-30-06674. Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 23.10.2025 р. № 2220).
Видання засновано у 2025 р. Засновник і видавець – Національна академія Національної гвардії України. Періодичність виходу примірників двічі на рік.

Політика наукового журналу передбачає відображення наукових досягнень за такими тематичними напрямами:
— Психологія діяльності в особливих умовах;
— Психологічне забеспечення сил безпеки та оборони;
— Військова психологія.

В журналі публікуються оригінальні наукові статті, що містять результати наукових досліджень, для фахівців Національної гвардії України, правоохоронних органів, інших військових формувань, науковців, викладачів, ад’юнктів, курсантів, студентів та усіх, хто цікавиться сучасними проблемами за даними напрямами.
Статті публікуються після обговорення на засіданні редколегії та їх рецензування провідними фахівцями, а також за рекомендацією Вченої Ради Національної академії Національної гвардії України.
Статті, не прйняті до друку або відхилені, авторам не повертаються та не рецензуються.

Публічність та політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Журнал має повністю відкритий доступ, тобто всі статті доступні в Інтернеті для всіх користувачів одразу після їх публікації. Дозволяється повторне використання змісту Журнала у відповідності з ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Авторські права
За авторами зберігаються усі авторські права та права на видання без обмежень. Журнал дозволяє користувачам: читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати або посилатися на повні тексти статей.

Вартість публікації
Безкоштовно.

Інструкція для авторів

Вимоги до структури основного тексту рукопису
Основний текст повинен мати цілком визначену структуру. Підрозділі, які наведено нижче, повинні бути виділені у тексті жирним шрифтом і розташовані на окремому рядку як підзаголовки (ліворуч).
Вступ (висвітлюється актуальність теми статті, здійснюється аналіз наукової літератури та попередніх досліджень з цієї проблематики, формулюється мета і завдання статті). Мета статті має відповідати предмету дослідження і відповідати її назві. За необхідністю автор може вказувати завдання дослідження, реалізація яких спрямована на досягнення мети дослідження. Завдання мають бути направлені на узагальнення даних, спрямованих на формулювання гіпотези або концепції, або певної моделі, розробку та виділення методів, а також умов проведення дослідження.
Матеріали та методи дослідження (опис вибірки дослідження та процедура її формування, методи збору та інтерпретації отриманих даних, методи статистичного аналізу). Методи дослідження передбачають опис їх основного змісту, характеристик і показників, які вони фіксують, та одиниць вимірювання. У цей підрозділ також входить інформація щодо організації дослідження, якісних та кількісних характеристик вибірки тощо. Якщо Ви досліджуєте, наприклад, рівні сформованості певного психологічного явища, тут обов'язково необхідно подати їхню характеристику. Цей пункт має містити вичерпну інформацію щодо процедури організації та проведення дослідження.
Результати (навести основні результати дослідження). Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Опис емпіричних результатів повинен містити конкретні дані, що підтверджують статистичну достовірність отриманих результатів. Останні можуть бути представлені у вигляді таблиць, рисунків (діаграм) з подальшою інтерпретацією. Всі таблиці, рисунки (діаграми) розміщуються наприкінці статті після списку використаних джерел; примітки слід розміщувати безпосередньо під таблицями. В тексті статті обов’язково мають бути посилання на ці таблиці чи рисунки.
Обговорення У цьому підрозділі необхідно провести порівняльний аналіз отриманих даних з результатами інших дослідників, що вивчали це питання (з'ясувати, чи проведене Вами дослідження підтверджує або спростовує гіпотези інших науковців). Обов'язково мають бути посилання на дослідження, результати яких Ви порівнюєте зі своїми власними!
Висновки. Висновки мають стисло висвітлювати сутність отриманих результатів дослідження згідно з метою та поставленими у роботі завданнями. У висновках не повинно бути даних, яких немає у змісті статті! Тут також вказуються перспективи подальшого дослідження, представленого в цій статті.
Подяки (за потреби).
Список використаних джерел
Додатки (у разі необхідності): Додаток А, Додаток Б тощо.
Додатки повинні обов’язково мати заголовки і порядкові номери; в тексті статті обов’язково мають бути посилання на ці додатки.
У статтях, що написані англійською мовою, необхідно виділити такі елементи: Introduction, Materials and Methods, Results, Discussion, Conclusions, References.
Загальний об’єм основного тексту статті від 23 т. друкованих знаків з пробілами (кількість знаків можна подивитися у програмі WORD: Сервіс – Статистика).

Вимоги до технічного оформлення рукопису
Оформлення здійснюється з дотриманням таких основних правил:
відповідність Держстандарту ДСТУ 3008-95;
мова статті – українська, англійська;
формат сторінки – А 4.
На першій сторінці тексту у лівому верхньому куті без абзацного відступу – УДК (шрифт 12); після пропуску в один інтервал заголовок статті (друкується великими літерами (шрифт 12, жирно, вирівнювання посередині); під заголовком після пропуску в один інтервал по центру друкуються (шрифтом 12): прізвище ім'я по батькові автора (авторів); науковий ступінь; вчене звання; ID ORCID; E-mail; назва організації, в якій працює автор.
Під відомостями про автора (авторів) подається: анотація українською мовою (до 400 др. знаків). ключові слова (5-8); для статей англійською мовою – відповідна анотація та ключові слова – англійською мовою (шрифт 12, курсив, вирівнювання по ширині);
Ключові слова (курсивом, жирно) потрібно подавати у називному відмінку через крапку з комою (слово1; слово2; слово3).
Текст статті оформляється в текстовому редакторі Microsoft Word 2003, у форматі *.doc або *.rtf, шрифтом Times New Roman, (кегель 12), міжстроковий інтервал – 2, абзацний виступ – 1 см, відступи зверху, знизу, зліва, справа – 2,5 см (Графіки, малюнки, які супроводжують текст, повинні бути у форматі JPG, EPS; складні формули повинні бути виконані у Microsoft Equation), сторінки не нумеруються, колонтитули не використовуються.
Посилання на наукову літературу в тексті подаються за вимогами стандарту АРА (http://www.apastyle.org);
Внутрішньотекстове посилання (in-text citation) за вимогами APA (7th ed.) містить два основні елементи: автора й дату видання. При цьому розрізняють два типи внутрішньотекстових посилань: посилання в дужках (parenthetical citation) і посилання в оповіді (narrative citation).
Внутрішньотекстове посилання містить інформацію про: автора праці (редактора/укладача/назву цитованого джерела, якщо автор відсутній), що цитується, рік видання та сторінковий інтервал (номери сторінок з яких наводиться цитата). Сторінковий інтервал дозволяється не вказувати, якщо ви не наводите цитату, а висловлюєте якусь ідею чи посилаєтесь на роботу в цілому.
Відповідно до вимог APA, у списку використаних джерел, у внутрішньотекстових посиланнях зазначають таку кількість авторів:
— якщо джерело має одного або п’ять авторів – зазначають усіх авторів. У внутрішньотекстовому посиланні необхідно перерахувати прізвища усіх авторів (через кому). Перед останнім автором пишеться знак «&», якщо автори перераховуються в дужках, або слово «та», якщо автори перераховуються в реченні, а рік видання та сторінковий інтервал в дужках;
— 6 авторів і більше – у внутрішньотекстовому посиланні необхідно вказати прізвище першого автора та слово «та ін.» (в англійській мові – «et al.»).
Шаблони оформлення внутрішньотекстових посилань:

1 автор:	2-5 авторів:	6 авторів і більше:
S. Maddi (2004) вказує, що життєстійкість є психологічною живучістю і розширеною ефективністю людини, що пов’язана з мотивацією людини (с. 263). Психологічною живучістю і розширеною ефективністю людини, що пов’язана з мотивацією людини (S. Maddi, 2004, с.263)	(Kernis, Cornell, Sun, Berry, & Harlow, 1993) або (Kernis, Cornell, Sun, Berry, & Harlow, 1993, p. 199) (Бойко, Петренко, & Філіпів, 2010) або (Бойко, Гречка, & Поліщук, 2010, с. 18) Результати дослідження Бойко, Петренко, та Філіпів (2010) підтверджують … або Бойко, Петренко, та Філіпів (2010) підтверджують (2010) стверджують: "Психологія – це наука …" (с. 18).	(Jones et al., 2022) або (Jones et al., 2022, p. 7) (Бойко та ін., 2015) або (Бойко та ін., 2005, c. 18) Результати дослідження Величко та ін. (2020) підтверджують … або Величко та ін. (2020) стверджують: "Психологія – це наука…" (с. 18).

Посилання на роботу під назвою:
Якщо автора (редактора/укладача) праці великого розміру (наприклад, книги) встановити неможливо, тоді у внутрішньотекстовому посиланні на місці автора необхідно вказати курсивом два слова назви праці.
Наприклад: (Психологічні дослідження, 2019, с.12).
Посилання на кілька робіт різних авторів (одночасно):
Якщо внутрішньотекстове посилання відноситься до кількох робіт різних авторів, тоді після парафрази необхідно вказати прізвище автора однієї книги і рік видання, та після знаку «;» вказати прізвище автора другої книги і рік видання.
Наприклад: (Феллер, 2021; Різун, 2022).
Посилання на кілька робіт різних авторів з однаковими прізвищами:
Якщо два або більше авторів мають однакові прізвища, у внутрішньотекстовому посиланні необхідно вказати також перші ініціали (або навіть повне ім'я, якщо різні автори мають однакові ініціали).
Наприклад: (Р. Міллер, 12; А. Міллер, 46).
Після тексту статті шрифтом 12 подається «Список використаних джерел». У списку наводяться лише ті першоджерела, на які у тексті статті є посилання; бібліографічний опис списку використаних джерел у роботі оформлюється також за вимогами стандарту АРА.
Список використаних джерел має бути організований в алфавітному порядку: спочатку українських авторів, потім іноземних авторів. Список використаних джерел не нумерується.
Готуючи статтю до публікації, автор повинен вказувати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які використано в тексті. Список використаних джерел повинен містити нові джерела (за останні 5 роки) і на 30% складатися з наукових робіт, які включені в журнали, що входять до бази даних Scopus або Web of Science.
Посилання на власні публікації (самоцитування) є небажаними і допускаються у кількості не більше 10% джерел в списку.
При посиланні на електронні ресурси має вказуватися активне діюче URL; посиланням має бути точним; адреси, що ведуть не на конкретну статтю, статистичну збірку тощо, а на сайти є неприйнятними.
Після списку використаних джерел наводиться (відповідно) “References”, який оформляється згідно з вимогами стандарту АРА (http://www.apastyle.org), де всі кириличні назви статей та книг транслітеруються латинськими літерами та перекладаються англійською мовою (формується наступним чином: прізвище, ініціали автора (-ів). (Рік). Транслітерована назва книги [Назва книги англійською мовою]. Місто: Видавництво (мова тексту). Транслітерований список використаних джерел, відповідно до вимог наукометричної бази SCOPUS та Web of Science, є повним аналогом списку використаних джерел, кількість джерел у списку мають залишатися незмінними. Посилання на англомовні джерела не транслітеруються. Для транслітерації українського тексту слід дотримуватися вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. №55, сайт он-лайн транслітерації - http://ukrlit.org/transliteratsiia;
У “Списку використаних джерел” та “References” необхідно до джерел обов'язково додавати DOI (digital object identifier) – цифровий ідентифікатор об’єкта, якщо він присвоєний цитованому джерелу.
Детальніше про APA стиль за посиланнями:
http://www.apastyle.org  
http://library.albany.edu/cfox 
https://owl.english.purdue.edu/owl/resource/664/01/
Після References наводиться Summary. У правому верхньому куті (вирівнювання по центру, шрифт 12) англійською мовою: прізвище та ініціали автора; науковий ступінь, вчене звання; назва організації, в якій працює автор; назва статті (прописними літерами); анотація (курсив) – 2500-5000 др. знаків; ключові слова (5-8).
У анотації (Summary) згідно з вимогами міжнародних наукометричних баз необхідно відобразити такі елементи: вступ (Introduction) мета статті (Purpose of the article), матеріали та методи дослідження (Materials and Methods), результати дослідження (Results), висновки (Conclusions).
До рукопису обов’язково потрібно додавати:
а) для здобувачів і ад’юнктів (аспірантів) обов’язково рекомендація наукового керівника (витяг з протоколу засідання кафедри (відділу, управління, навчального закладу), що рекомендує статтю до публікації);
б) експертний висновок про можливість відкритого публікування статті, завірений печаткою;
в) довідка про авторів (для авторів з інших установ) на окремій сторінці;
г) авторські повідомлення.
Рукопис подається українською, (англійською мовою) з підписом автора на останній сторінці та в електронній версії на адресу редакції.
Відповідальність за оригінальність, науковий рівень, відкритість інформації, формальну сторону статті, за правильність, точність і коректність цитування, посилань та перекладу покладається на автора.
Редакція здійснює власне рецензування статей та перевірку на академічну доброчесність.
Матеріали рецензуються членами редакційної колегії журналу або сторонніми незалежними експертами, виходячи з принципу об'єктивності і з позицій вищих міжнародних академічних стандартів якості та редагуються. Редакційна колегія залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин за таких умов:
не відповідає вимогам до оформлення та до наукового стилю викладу матеріалу;
не має наукової новизни та практичної значущості;
не відповідає тематиці журналу;
виконана з використанням автоматичного комп’ютерного перекладача;
не відредагована (містить граматичні та стилістичні помилки);
порушено етику наукових досліджень, зокрема, якщо у статті виявлено плагіат.
Редколегія може не поділяти світоглядних переконань авторів.

Готові подання відправляються до редакції:
center.oknid@nangu.edu.ua 
Перевірка рукописів статей на академічний плагіат
Перевірка рукописів статей на академічний плагіат здійснюється за допомогою інтернет-системи «Strikeplagiarism».
Під академічним плагіатом розуміють – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання (відповідно до ст. 69 Закону України «Про вищу освіту»).
Результати перевірки на академічний плагіат враховуються при прийнятті редколегією видання рішення про допущення рукопису статті до публікування. Рукописи з неприйнятним або низьким рівнем оригінальності не приймаються до розгляду, інші рукописи розглядаються редколегією відповідно до встановленої політики видання.
Плагіат є недопустимим. Рукописи, в яких виявлено плагіат або текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією назавжди або до усунення недоліків.

Контактна інформація
м. Харків, майдан Захисників України, 3
Основна контактна особа
Буджерак Олена Іванівна
Національна академія Національної гвардії України
Супровід та підтримка
Буджерак Олена Іванівна
center.oknid@nangu.edu.ua