ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ЯК ЧИННИК ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Автор(и)

  • Анастасія Миколаївна Большакова
  • Дмитро Олегович Дубінін
  • Ольга Олександрівна Зайцева

DOI:

https://doi.org/10.33405/3083-7235/2025/1/1/348251

Ключові слова:

професійне вигорання, резильєнтність, працівники поліції, стресостійкість, саморегуляція, бойовий досвід, професійний стаж

Анотація

У статті подано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку професійного вигорання та процесуальної резильєнтності працівників поліції. Отримані результати підтверджують, що професійне вигорання є ключовим ризиковим чинником зниження процесуальної резильєнтності працівників поліції, а розвиток саморегуляційних і мотиваційних ресурсів – важливим напрямом психологічного супроводу та профілактики емоційного виснаження у професійному середовищі.

Посилання

Грішин, Є. О. (2024). Психологічний супровід розвитку резильєнтності як чинника саморегуляції особистості, яка перебуває в складній життєвій ситуації (Дис. ... д-ра філософії: 053 Психологія). Тернопіль: Західноукраїнський національний університет

Дубінін, Д. О. (2025). Аксіологічна компетентність як чинник резильєнтності працівників поліції. Перспективи та інновації науки. Серія «Психологія», 8(54), 1234–1248

Кокун, О., Лозінська, Н., Пішко, І., & Олійник, В. (2025). Особливості посттравматичного зростання військовослужбовців з різним бойовим досвідом. Вісник Національного університету оборони України, 5 (87), 80–89

Чабан, О., Хаустова, О., & Омельянович, В. (2025). Опитувальник для виявлення синдрому професійного вигорання: розробка та валідізація нової діагностичної методики. Психосоматична медицина та загальна практика, 10: 1, 1–25

Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2007). The Job Demands-Resources model: State of the art. Journal of Managerial Psychology, 22(3), 309–328

Bartone, P. T., Ursano, R. J., Wright, K. M., & Ingraham, L. H. (1989). The impact of a military air disaster on the health of assistance workers: A prospective study. Journal of Nervous and Mental Disease, 177(6), 317–328

Bolton, K. W., & Praetorius, R. T. (2016). Resilience protective factors in an older adult population: A qualitative interpretive meta-synthesis. Qualitative Social Work, 15(3), 384–401

Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28

Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82

Freudenberger, H. J. (1974). Staff burnout. Journal of Social Issues, 30(1), 159–165

Hochschild, A. R. (1983). The Managed Heart: Commercialization of Human Feeling. Berkeley: University of California Press

Kokun, O. (2024). Incidence of occupational hardiness under the influence of extreme war factors. Journal of Workplace Behavioral Health, 39(2), 139–156

Maslach, C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. (1996). Maslach Burnout Inventory Manual (3rd ed.). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Номер

Розділ

Статті